врахувати і вже клік відбувається ближче.

Розмір шрифта, ну ми це з вами поговорили,

розмір шрифта - це варто дати можливість людині налаштовувати і

людина під свій зір, під своє сприйняття вона

підлаштує оті всі параметри і чим більший, відповідно виразніший той шрифт і

легше фокусувати свою увагу.

Дехто любить використовувати декоративні шрифти, особливо на веб-сайтах

Да для першого враження це підходить, але для щоденних дій

наприклад: замовлення квитків, замовлення броні оренди, квитки на аеропорт.

Навряд чи вам там знадобляться декоративні красиві шрифти.

Далі, що робиться з переферійним зором.

Людина завжди фокус робить як правило на централну зону

іде з боковим зором теж сприймає якусь інформацію. Як правило по боках

розміщують для перефірийного зору панельки. Людина їх так само рано чи пізно роздивиться

і ті елементи які нам попадаються, теж мають стояти поряд.

Що ще важливо - контраст, ті елементи які є дуже важливими з точки зору функцій

вони завжди мають мати якийсь чітко виражений зовнішній вигляд.

І тільки тоді людина нормально сприймає, от бачите, що зараз презентацію я зробив чорний фон, жовті літери

і... контраст у нас є підвищений, немає сильної засвітки від пустого простору, а є акценти саме на літери.

Ну і тоді вони відповідно є більш читабельнішими.

Знову ж таки ви можете на екрані робити зони

і робити різноманітні панельки і в тих панельках, наприклад:

підсвічувати фон одним кольором, в іншому інакшим кольором

і відповідно акцент концентрування у вас буде більший.

Що ващє люди класно спримають? Класно сприймається дуже переспектива.

Перспектива - це такий напівоб'ємний в положені, тіпа як

Ви вчили колись у школі геометрію і в геометрії ви вчили перспективну проекцію

Тобто, коли отак вот рожечки під нахилом формується зображення, під певним кутом.

Ну це особливо видно в Apple'вських інтерфейсах там всі іконочки, які вони малюють, вони завжди об'єкт малюють трошечки під кутом

в певному градусі, трошечки зверху, трошечки збоку для того щоб створювалась об'ємність.

Тому людина завжди ходить в об'ємному просторі, завжди всі об'єкти, які вона обере руками, роздивляється

вони завжди є об'ємними для неї і сприйняття перспективи є важливим.

Тепер. Колір і текст.

Колір завжди, як правило асоціюється з певною текстурою на поверхні. Зелений колір - це якби добре, червоний - це, як правило увага, жовтий - це небезпека якась або теж увага,

оранжеві кольори. Тобто це ще з природних кольорів самої природи є дуже важливим.

Відповідно завжди, коли ви робите якісь іконки, робите панельки важливі акценти необхідно робити на кольорове кодування

і необхідно це відображати в різних елементах.

Ну ці елементи ви впринципі знаєте інтуітивно, але вони є прописані. Тепер, що ще треба враховувати, коли ви створюєте новий скрін.

Треба враховувати людські помилки. Людина всеодно завжди буде робити помилки. Які б класні кнопочки ви не намалювали, які б менюшки ви не розтавили

всеодно людина буде випадково клікати не там де треба.

Всеодно вона буде забувати, що клікнути, в якій послідовності клікнути

Тобто,

на початках одні помилки, а під кінець користування інші помилки, вона забуває, втомлюється і це все як би сильно впливає на функціонал і дії.

Яким чином можна цього позбутися ? Щоб вплив людських помилок скоротити,

Ну перше - це так зване передбачення помилок.

Всі дії, які робить людина, вони мають якимось чином зберігатися.

Тобто, де клікнула, на якому місці клікнула, частота клікань, зони клікань.

Наприклад: є кнопка, кнопка хоч і має габарити - висоту і ширину,

Всеодно людина десь отсюда клікне (натисне кнопочку), десь отсюда клікне, десь сюда, десь сюда, десь сюда.

Тобто є зона попадання в площину цієї іконки.

Якщо, наприклад: у вас є маленький чекбокс, то людина може не дотягтися мишкою, десь отут клікнути - воно не спрацювало,

десь тут клікнули - не спрацювало, десь сюда - о спрацювало.

І вот рахується якби окіл типових влучань-невлучань. І оці всі статистики рахуються.

Коли ця статистика порахується - ми розуміємо, ага, кількість влучань така то процентовка, невлучань така то, ага, скорше всього треба збільшити розмір.

Наприклад, по габаритах трошки більше, трошки менше.

Або, взагалі, наприклад є великий екран,

пара чебоксів, наприклад з лівої зони поставили, а пару чекбоксів з правої.

Влучання в праві було більше, влучання в ліві було менше.

Відповідно, ми розуміємо, що цих треба позбутися. В наступній версії інтерфейсів переставити їх

в правішу сторону екрану.

Знову ж таки, можливо поміняти колір. Людина не може сфокуватись на певній зоні,

або не розуміє призначення тієї кнопки і фокус попадає не в то місце.

Відповідно оці всі помилки необхідно позбирати

і оці передбачення потенційної помилки треба в наступних версіях забрати.

Тепер - підтвердження. Ну от завжди у вас підтвердження з'являються, коли ви видаляєте якийсь файл, бо це як правило є важливим,

знищення інформації може бути фатальним, відповідно завжди при таких діях - спливаючі вікна.

При чому є різні спливаючі вікна. Є там де просто треба натиснути "окей" і все - і воно закрилось, і підтвердилось, і все добре.

В деяких треба ще галочка натиснути, тільки після того активується "окей".

Є ще віконочки в яких необхідно словами перенабрати той текст, який з'явитсья ось тут. Ну так звана капча підтвердження.

Або,наприклад: коли відбувається форматування або зміна дисків, перерозбитті дисків на логічні диски, фізчичні

там так само деякі програми просять словами прописати: "Да, я погоджуюсь з тим, щоб працювати з вінчестером і зтирати інформацію без відновлення".

Тобто, коли людина набирає руками акцент уваги збільшується і підтвредження стає таким більш чіткішим.

"Крок назад". Людина може деякі дії виконувати випадковим чином: клікнула і хоба щось сталось.

Відповідно, завжди, наприклад в офісі, коли набираєте текст - там є можливість кільканадцять разів повернутись по хронології на кілька кроків.

Багато зараз в сучасних і в смартфонівських програмках отої можливості "крок назад" немає

Ви, наприклад натискаєте кнопочку назад в андройді і воно опа програму повернуло на попередній крок і ті дії, які у вас там сталися

взагалі не збереглися і пропали.

Тобто, тут трошечки, в деяких програмах почала втрачатись можливість повернення на попередній етап, на попередню хронологію.

Ну хоча б в межах сесії можна це лишити.

І, оці всі дії, які людина виконує система має зберігати, або інакше, якщо не зберігається, потім взагалі не зворотно.

От ви будете робити якусь лабораторку - 2-3 години потратили, потім забули зберегти і крок назад зробили, все пропало з екрану і нічого не збереглось.

Так і ще є які помилки.

Корегування поведінки.

Тобто дуже часто люди виконують якісь дії і можливо варто порахувати чому вони такі дії роблять.

І просто взагалі перемалювати всі скріни.

Якщо у вас є скрін, десь отут во поставили панельку,

і вот це є стирання чогось,

людина часто нечаяно вот так во мишкою десь водить-водить-водить, підводить десь пальцями і нечаяно втрапляє.

Або наприклад в ноутбуках є ота панелька - тачзона, тачпад, ви її наприклад забудете відключити, десь щось пальцями рухаєте і подушечкою руки десь-щось зачепили,

воно умудрилось десь-щось клікнути, щось зберігти, щось стерти версія програми пропала відповідно варто було б зробити затримки, які

б рахували, яка з панельок є активна, яка зона є активна і напевно час на який блокувати доступ до цих елементів на екрані.

Якщо, ви десь мишкою рухаєте ось тут і тут щось малюєте, в редакторі щось редагуєте, то напевно треба відключити на той час панельки сенсорні,

якщо ви працюєте з клавіатурою. Якщо ви працюєте з мишкою - теж панельку сенсорну відключити на певний час,

поки не буде якась дія активувати цю панель. І тоді ви зробите якраз можливість оці помилки скоротити і не треба буде підтверджень і корегувань.

"Ітеративність"

Часті дії, які виконує людина вона машинально робитьі раптом наступає той момент, коли з'являється нестандартна подія.

Але людина на автоматі натискає ті самі кнопки і щось відключає, от в таких випадках, щоб не було ось таких ітеративних дій

необхідно якраз періодично давати якісь нові дії, робити дрібні дії і розбивати якусь послідовність на певні етапи з певними проміжками.

Ну і тоді у нас відповідно не буде машинальних помилок, людина не буде зациклюватися на якійсь такій постійній одноманітній діяльності

і послідовність дій скоротится.

Тепер, ще які нам необхідно ми зараз ось ці помилки дорозглянемо і підемо на перерву.

"Навчання на помилках"

Якщо людина щось не то клікнула і щось наприклад не зберіглося, система має зберігти ті дії і показати якийсь такий мікросценарій

як правильно це виконати, щоб не було помилки. От, наприклад в Ворді Майкрософту, там якщо людина випадково виключила офіс воно зберігає попередню версію, висккує віконечко, що ви десь там зупинились на тій то дії

яка помилка при цьому відбулась, чи аварійне закриття програми чи не аварійне і тоді людина можливо не потворить ті самі дії.

Ну і відповідно, все, що вводить людина з клавіатури треба завжди перевіряти.

Тобто, завжди чи номер телефону, чи емейл, чи паспортні дані, чи прізвище, чи імена, на спецсимволи, на ін'єкції програмного коду.

Всі ті елементи треба перевіряти, тобто, кожне поле введене людиною завжди мусить мати якісь обмеження і завжди проходити певну перевірку і модерацію.

Всеодно люди будуть всіляку єрунду писати у вікнах, всеодно будуть намагатися щось туда втикнути, відповідно все, що дається в руки людині

має постійно провірятися. Ну або якщо ви робите ip-доступ до функцій, так само всі ті ip зовнішні теж мають підлягати перевірці.

От з такими основними помилками ми з вами розібралися і наступна така півпара - це буде про людську пам'ять, увагу, тобто в які моменти часу краще всього їй акцентувати увагу на екрані.

Зробимо перерву і після перерви продовжимо.

Так отже ми з вами розібралися з типовими ситуаціями з